• Вы находитесь здесь:

• Главная
• Віртуальні виставки
• Франкова криниця
• Безсмертна спадщина Франка

Величезні духовні багатства лежать перед нами в творах Івана Франка.
М.Тихонов

До цій добірки творів увійшли повісті та оповідання І. Я. Франка, які вивчаються за шкільною програмою. Повiсть «Захар Беркут», написана на конкурс, оголошений редакцiєю журналу «Зоря».
У повiстi зображено боротьбу наших пращурiв проти монголо-татарськоï навали на Карпатську Русь 1241 р. У вiдтвореннi iсторичного минулого письменниковi допомогли художня вигадка та народна творчiсть, зокрема широко вiдома легенда про затоплення монголiв тухольською громадою. У повісті – протистояння добра і зла, честі й безчестя.

Видання містить поезію та драматичні твори Івана Франка, вивчення яких передбачено навчальною програмою з української літератури. До книги подано передмову, що висвітлює життя і творчість письменника. Наприкінці видання є примітки до кожного твору, що полегшує сприйняття тексту. Видання розраховане на учнів, вчителів української мови та літератури і читачів, які цікавляться художньою літературою.

«Борислав сміється» – один із найвидатніших творів Франка, нове явище в українській літературі другої половини XIX століття. У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. В основі, повісті лежить подія, яка дійсно відбувалася у Бориславі.

Повість «Перехресні стежки» – соціально-викривальний твір, в якому автор намагається художньо вирішити проблеми служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові. Проблематика повісті надзвичайно широка. Це проблеми добра і зла, особистості і народу, бідності і багатства, людської гідності і духовної ницості, людини і закону.

У незакінченій повісті «Не спитавши броду» автор показує формування особи обдарованого учня, який завдяки наполегливій праці над собою і з допомогою свого улюбленого вчителя досягнув значних успіхів у науці, у виробленні позитивних рис характеру тощо.
Над твором І. Франко працював упродовж 1880-х років, планував надрукувати його спочатку в журналі «Поступ», а потім, після поліційної конфіскації навіть проспекту журналу, – в альманасі, який також видати не вдалося. Тому роман «Не спитавши броду» залишився неопублікованим, тільки окремі сім його уривків були надруковані в різних виданнях й зажили самостійним життям як окремі оповідання: «На лоні природи», «Гава і Вовкун», «Борис Граб», «Геній», «Гершко Ґольдмахер», «Ґава», «Дріада».

До книги входять окремі вірші з поетичних збірок Івана Франка «З вершин і низин», «Зів'яле листя», «Мій Ізмарагд», «Із днів журби», «Semper tiro», «Із літ моєї молодості», а також драматичні твори – драми: «Украдене щастя» та «Будка ч. 27».

До книги увійшли сонети із збірок «Зав’яле листя», «Із днів журби», «Із літ моєї молодості».

У повісті «Лель і Полель» Іван Франко широко показав життя Галичини кінця 19 століття. У центрі повісті – історія двох братів-близнюків – Владислава й Гната (Владко й Начко) Калиновичів, які вийшли з самих «низів». По закінченні університету перший стає адвокатом, другий – редактором. Про трагічну долю братів читач дізнається, докладно познайомившись з самою повістю.

До книги увійшли вірші, казки: «Ріпка», «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита», «Абу-Касимові тапці» та оповідання: «Малий Мирон», «Олівець», «Грицева шкільна наука», «Мій злочин», «У кузні», «Під оборогом», «Добрий заробіток».

До збірки увійшли оповідання: «Малий Мирон», «Олівець», «Грицева шкільна наука», «Мій злочин», «У кузні», «Під оборогом», «Мавка», «Історія кожуха», «Отець гуморист», «Борис Граб», «До світла».

Герой оповідання «Під оборогом» малий Мирон повертається з міської школи на канікули до батькової оселі. Увесь тиждень працює він разом з дорослими на полі, на косовиці, але вже в неділю – він вільний. Багато радощів давало сільській дитині спілкування з природою. Природа виховує в душі хлопця розуміння краси навколишнього світу, вона для нього жива істота, він прагне зрозуміти її голоси.

Історія, яку розповів Іван Франко у своїй казці, і сумна, і кумедна. Справді ж бо: старий скупердяга, багдадський купець Абу-Касим, до того затаскав свої капці, шкодуючи грошей на нові, що потім уже й позбутися їх не міг. Наробили ті капці клопоту не тільки хазяїнові: через них зчинився бунт у Багдаді, а самого Абу-Касима довели капці до тюрми. Там він і розкаявся у своїй скупості.

Поема-казка Івана Франка «Лис Микита» розповідає про хитрого лиса та його пригоди. У цьому творі письменник висміює вади людського суспільства. «И у нас, між хрещеними людьми, не одно таке діється, про яке тут у казці розказано», – наголошує він у передмові.
У поемі-казці Іван Франко широко використав українську народну творчість – казки, байки, пісні про звірів. У ній знаходимо також ряд картин, що відтворюють народний побут, звичаї.

У казці розповідається про маленьку лісову пташку – Королика. Не злякався хоробрий Королик страшних лісових звірів і добре провчив зухвалого Ведмедя, що образив його діток.

Комментарии